
Наприкінці 1910-х років, згідно з планами розвитку японського флоту, передбачалося побудувати шість крейсерів за вдосконаленою конструкцією класу Tenryū. Завдяки ряду нових конструкторських рішень ці кораблі повинні були отримати додаткову пяту гармату основної батареї і полегшити корпуси. Проект так і не був реалізований, але його подальший розвиток привів до створення крейсерів класу «Кума».