
Після провалу Лондонського військово-морського договору 1936 року британське адміралтейство повернулося до проектування важких крейсерів. У січні 1938 року провідний інженер Морського суднобудівного управління запропонував ряд проектів важкого крейсера водотоннажністю 20 тис. т з озброєнням у вигляді гармат калібру 203-234 мм. Одна з компоновок включала три четверні гарматні вежі. Подібний варіант озброєння був повторно розглянутий у вересні 1939 року під час підготовки ескізних проектів крейсера класу А.